Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з абз. 1 п. 1 гл. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіна від 07.04.2016 р. №422 (далі – Порядок №422), визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Органу ДПС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку – в режимі перегляду (абз. 22 п. 1 гл. 1 розділу ІІ Порядку №422).

Органу ДПС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації (абз. 23 п. 1 гл. 1 розділу ІІ Порядку №422).

Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДПС, визначені гл. 7 розділу ІІІ Порядку №422 та ст. 129 ПКУ.

ПКУ не передбачено порядок оскарження нарахованих в ІКП сум пені, яка не зазначена в податкових повідомленнях-рішеннях. При цьому, платник податків відповідно до Закону України від 02.10.1996 р. №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями може звернутися до контролюючого органу в якому перебуває за місцем обліку щодо отримання роз’яснення стосовно історії нарахування пені.